Неділя
28.04.2024
02:55

Перекіпський НВК імені Героя Радянського Союзу Дмитра Погодіна

Побутові газові прилади.

 

1. Відповідальність за безпечне користування побутовими газовими приладами і апаратами в будинках, квартирах і за утримання їх в належному стані несуть особи, що використовують газ.

2. Особи, що користуються побутовими газовими приладами і апаратами, зобов'язані:

2.1. Пройти інструктаж в технічному кабінеті на підприємствах газового господарства або самостійно ознайомитися з інструкцією з експлуатації встановлених в квартирі газових приладів, апаратів.

2.2. Забезпечити збереження і утримання в чистоті газового обладнання.

2.3. Стежити за нормальною роботою газового обладнання, димарів і вентиляції, перевіряти тягу до включення і під час роботи газових приладів з відведенням продуктів згорання газу в димар. Перед користуванням газифікованою піччю перевіряти, чи відкритий повністю шибер. Періодично очищати від сміття, битої цеглини "кишеню" димаря.

3. Загальні відомості про природний газ та його властивості.

Природний газ (метан) добувають з надр землі і транспортують споживачам по трубопроводах. Зріджений газ (пропан, бутан) дістають, як правило, на нафтопереробки; заводах, звідки по трубопроводах чи у цистернах він подається на газонаповнювальн станції. До споживачів, у тому числі й до населення, зріджений газ надходить у балонах чи по трубопроводах з групових резервуарних установок.

Зріджені гази в резервуарах і балонах перебувають у рідкому стані під тиском власне пари. При підвищенні температури вони переходять в газоподібний стан.

Природний газ майже вдвічі легший за повітря і під час витоку з приладів газопроводів скупчується у верхніх зонах приміщення.

Зріджені гази в паровій фазі, навпаки, важчі за повітря в 2,0 — 2,7 рази і під чаї витоку з балона, газопроводу чи ємності вони опускаються в нижню зону приміщень скупчуючись на підлозі, у низинних місцях (підвалах, колодязях).

Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, їх одорують, тобто додають домішки (етилмеркантан), внаслідок чого з'являється запах гнилої капусти.

Для нормального горіння газів необхідна певна кількість повітря. Так, для спалювання 1 м3 природного газу потрібно біля 10 м3 повітря, такого ж об'єму зрідженого газу — 28 — 30м3. Отже, в приміщення, де ввімкнуті газові прилади, мусить постійно надходить свіже повітря. Якщо цієї вимоги не дотримувати, газ повністю не згорає, виділяючи окси, вуглецю (II) СО — чадний газ, який викликає отруєння.

Гази, що містяться у трубопроводах і резервуарах, а також при неправильному спалюванні в газоспоживальних приладах, небезпечні. Витік газів внаслідок порушення герметичності трубопроводів, посудин, арматури чи при утворенні в замкнутому об'єм повної концентрації газоповітряної суміші може спричинити вибух, пожежу: вибухонебезпечна концентрація природного газу в повітрі 5 — 15% за об'ємом, для зрідженого — 2 — 9%.

При такій концентрації газу в приміщенні достатньо відкритого вогню, іскри, щоб виник вибух. При більших концентраціях (до 60%) відбуватиметься нормальне горіння

4. Основні вимоги безпечної експлуатації побутових газових приладів.

Газифікацію житлових будинків здійснюють працівники спеціалізованих організацій відповідно до проектів газифікації, які ґрунтуються на вимогах існуючих норм і правил.

Отже, категорично забороняється самовільно встановлювати, переставляти, ремон­тувати і замінювати газові прилади.

Під час експлуатації газового устаткування не дозволяється підігрівати балони зі зрідженим газом, встановлювати їх поблизу опалювальних приладів, виявляти витікання газу за допомогою запаленого сірника, користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням.

Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників, приміщення загазовується і виникає вибух. Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг чи подув вітру не загасили полу­м'я. Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над плитою із запаленим пальником.

У процесі роботи газових водонагрівачів (колонок), ємнісних водонагрівачів, опалю­вальних котлів та печей виділяється значна кількість продуктів згоряння, які повинні обов'язково відводитися у відокремлені димові канали.

Особлива небезпека створюється, якщо в димоходах відсутня тяга. Це призводить до неповного згоряння газу й виділення чадного газу (СО).

Отже, перед тим як запалити пальник, необхідно перевірити наявність тяги. Для цього запалений сірник чи смужку паперу підносять до перервника тяги в газовій колонці. Якщо полум'я сірника чи смужки паперу втягується всередину, — це свідчить про наявність тяги; якщо залишається, нерухомим - тяга відсутня; відхиляється від газового приладу в приміщення — тяга зворотна.

При відсутності тяги чи зворотній тязі, а також під час сильних вітрів та атмосферних опадів користуватися газовими апаратами з відводом продуктів згоряння в димоходи категорично забороняється.

Важливою умовою безпеки при користуванні газовими приладами є також контроль за тим, чи повністю згоряє газ. При повному згорянні полум'я має голубувато-фіолето­вий колір, при неповному — жовтувато-солом'яний. Неповне згоряння газу призводить до інтенсивного виділення в приміщення чадного газу, якщі згубно діє на організм люди­ни.

Повне згоряння газу забезпечується:

¾ при правильному регулюванні газозапалювальних пристроїв, яке виконується працівниками газового господарства;

¾ при постійному надходженні чистого повітря; при справності димоходів та вентиляційних каналів; при наявності достатньої тяги;

¾ при утриманні газових приладів у справному стані та чистоті; при використанні камфорок з високими ребрами, коли на газову плитку ставиться посуд із широким дном.

5. Вплив природного та зрідженого газів і продуктів їх згоряння на організм людини.

Природний та зріджений гази на організм людини токсично не діють, бо вони погано розчиняються у крові, але, змішуючись із повітрям, значно зменшують вміст кисню в ньому. Людина, перебуваючи в такому приміщенні, відчуватиме кисневе голодування, а при значних концентраціях газу в повітрі може померти від задухи. Крім того, кисневе голодування може настати під час роботи газових приладів, якщо не надходить необхідна кількість повітря.

При неповному згорянні газів, тобто коли не вистачає кисню, виділяється оксид вуг­лецю — СО (чадний газ), який не має ні кольору, ні запаху, але характеризується високою токсичністю.

Після кількох вдихів повітря, що містить всього 1% (за об'ємом) СО, людина втрачає свідомість і через 1-2 хвилини наступає смерть.

6. Після закінчення користування газом закрити крани на газових приладах і перед ними, а при розміщенні балонів усередині кухонь додатково закрити вентилі у балонів.

7. При несправності газового обладнання викликати працівників підприємства газового господарства.

8. Закрити негайно крани пальників газових приладів при раптовому припиненні подачі газу і повідомити аварійній службі підприємства газового господарства.

9. При появі в приміщенні запаху газу необхідно:

- повідомити про це дорослих членів сім'ї;

- закрити крани перед газовими приладами та на приладах; при газовому (балонно­му) устаткуванні — вентиль на балоні та крани на плиті;

- відкрити вікно і двері, створивши протяг для провітрювання приміщення;

- не допускати в приміщення відкритого вогню, не палити, не вмикати і не вимикати електро­прилади та освітлення, щоб запобігти утворенню іскор;

- повідомити про витікання газу в аварійно-диспетчерську службу газового госпо­дарства по телефону 04 і залишити приміщення. Якщо запах газу з'явиться на вулиці, у під'їзді, на подвір'ї та інших місцях, необхідно повідомити про це дорослих та аварійно-диспетчерську службу газового господарства по телефону 104 і обов'язково виконати вказівку диспетчера.

10. Перед входом в підвали і льохи, до включення світла або запалення вогню, переконатися у відсутності запаху газу.

11. При виявленні запаху газу в підвалі, під'їзді, у дворі, на вулиці необхідно:

- повідомити в аварійну газову службу по телефону - 104;

- вжити заходів по видаленню людей із загазованого середовища, запобіганню включенню і виключенню електроосвітлення, появи відкритого вогню і іскри;

- до прибуття аварійної бригади організувати провітрювання приміщення.

12. Вибух газу та пожежа в приміщенні:

- негайно перекрийте вентилі на газовому приладі і крани подачі газу перед ними;

- повідомте аварійну службу газу;

- організуйте гасіння пожежі, при необхідності повідомте пожежно-рятувальну службу за телефоном - 101;

- надайте першу медичну допомогу потерпілим, при необхідності, викличте швидку медичну допомогу за телефоном - 103;

- не дозволяйте входити стороннім у приміщення, де стався вибух;

- до приїзду спеціалістів залишіть все на своїх місцях, зберігайте обстановку на місці вибуху (пожежі).

Побутові електроприлади.

Перш ніж підключити новий електроприлад до мережі, уважно вивчіть інструкцію, що додається до нього. Використовувати без заземлення виріб, який його потребує, небезпечно.

Не вмикайте одночасно кілька енергоємних приладів: можуть перегрітися розетки або спрацювати запобіжники. Якщо це сталося, негайно відключіть від мережі частину приладів.

Якщо у корпусі електроприладу при вмиканні виникає іскріння, користуватися ним заборонено.

Не торкайтеся водопровідних кранів та каналізаційних пристроїв, а також будь-яких металевих предметів, якщо в руках ви тримаєте прилад, підключений до електромережі.

Не допускайте потрапляння вологи в електроприлади, не торкайтеся вологими руками увімкнених електроприладів, а також розеток, цоколів лампочок і т.ін.

Не розміщуйте електричні обігрівачі поблизу легкозаймистих матеріалів.

Не можна зв’язувати, ховати під килим, прибивати до стіни чи підлоги подовжувачі та з’єднувальні проводи.

Не залишайте без нагляду увімкнені електроприлади, особливо праску, електроплитку, обігрівач.

При займанні проводу не заливайте його водою та не обривайте руками. Слід викрутити пробки, відключити струм, загасити пожежу землею, піском чи брезентом.

Штепсельні розетки краще не встановлювати у вологих приміщеннях.

Оберігайте кабелі та електричні дроти від перегинання та перетирання; заборонено фарбувати та білити електропроводку. Не можна висмикувати штепсельну вилку з розетки за провід.

У ванній кімнаті всі електроприлади слід підключати до мережі лише із використанням розетки та вилки із захисним контактом та розміщувати їх на відстані не менш ніж 60 см від ванни чи душу.

Не можна торкатися руками оголених кінців електропроводу.

Якщо при відключенні від мережі всіх електроприладів та освітлення лічильник продовжує фіксувати витрату електроенергії, це означає, що в мережі порушена ізоляція. Слід терміново звернутися до фахівця-електрика.

Не можна витирати пил із працюючих електроприладів вологою тканиною.

Під час заміни несправних ламп у світильниках забороно використовувати лампи більшої потужності, ніж та, на яку вони розраховані. Перегрівання може спричинити пожежу.

Не намагайтеся виконувати складні ремонтні та монтажні роботи, пов’язані із втручанням у роботу електроприладів та електропроводки, самостійно! Це мають робити фахівці-електрики. Пам’ятайте: порушення правил техніки безпеки при роботі з побутовими електроприладами та електроустановками загрожує вашому здоров’ю та життю.

З метою безпеки потрібно також дотримуватись правил користування побутовими електроприладами:

- забороняється користуватись несправними побутовими електроприладами;

- не допускається користуватися побутовими електроприладами з порушенням правил користування, зазначених в інструкціях;

- не можна вмикати в електромережу велику кількість побутових електроприладів, тому що це призводить до перевантаження домашньої мережі і її відключення від зовнішньої мережі;

- забороняється торкатися голою рукою ламп, проводів, вимикачів, споживачів електроенергії при знаходженні у воді (наприклад, у ванні) або дотикатися їх мокрою рукою, стоячи босому на вологій підлозі; якщо в руці знаходиться електрична лампа, праска або інший електричний прилад, ввімкнений в електричну мережу, не дозволяється одночасно торкатися елементів (труб, кранів) водопроводу, каналізації і центрального опалення; не можна залишати без догляду ввімкнені в електричну мережу праску, сушарку, електроплитку, електрокамін та інші нагрівальні електроприлади.

Більше половини електротравм населення трапляється через дотик чи наближення до обірваних чи провислих дротів повітряних ліній електропередач.

Для запобігання ураженню, електричним струмом слід виконати ряд порад:

- ніколи не використовуйте електричні прилади поблизу води;

- оголені електричні шнури слід викинути або відремонтувати;

- якщо вдома є маленькі діти, переконайтеся, що ви надійно від них закрили електро-розетки;

- не можна не тільки торкатися, але й наближатися до обірваних дротів на відстань ближче ніж 8 метрів;

- до електротравми може призвести навіть наближення на небезпечну відстань до дротів повітряних ліній при виконанні будівельних, сільськогосподарських робіт (складання соломи, сіна, дров);

- смертельно небезпечно проникати в електричні розподільчі пристрої, трансформаторні підстанції, електросилові щити та збірки (на всіх таких електричних пристроях нанесено спеціальні попереджувальні знаки електронебезпеки, і вони постійно під напругою);

- небезпечно проводити будь-які розкопки ґрунту механізмами та ручним способом у межах міст, бо пошкодження, підземної кабельної лінії також може привести до електротравми (до такого електротравматизму призводять способи крадіжок дротів повітряних ліній чи обладнання підстанцій).

У випадку виявлення провислих чи обірваних дротів треба негайно організувати охорону місця пошкодження, обгородити небезпечну зону, попередити присутніх про небезпеку наближення до місця пошкодження та негайно повідомити диспетчера районної (міської) електромережі або чергового райдержадміністрації, міськвиконкому.