При користуванні предметими побутової хімії.

Розмаїття засобів для миття посуду, вікон, меблів та ще бозна чого просто вражає. Цілі ряди у супермаркетах чи навіть окремі супермаркети, які пропонують найширший та нібито найякісніший асортимент побутової хімії ростуть, як гриби після дощу. Ще б пак, час не стоїть на місці. Прогрес – скажете ви. Ризик – кажуть лікарі. Спрощуючи собі життя застосуванням супермодних шампунів чи порошків для прання, ми завдаємо шкоди власному організмові. Адже хімія – це завжди хімія, а отже говорити про якусь користь тут зайве. Серцево-судинні захворювання, анемія, гіпертонія і навіть  розвиток раку – це лише невеликий перелік можливих ризиків, на які ми наражаємо себе добровільно і щодня.

Жертви прогресу

Доба нових технологій допомогла нам значно полегшити виконання хатньої роботи. Але кожен із засобів, без яких ми сьогодні вже й не уявляємо своїх буднів, містить хімікати, які особливо небезпечні для алергіків та людей із різними захворюваннями, та негативно впливають на організм навіть здорової людини. По-перше, всі миючі засоби зроблені на основі окислювачів, перекисних речовин та таких, що містять хлор. А тому можуть завдати організму серйозної шкоди, бо сприяють виникненню серцево-судинних захворювань, анемії, гіпертонії і навіть підвищують ризик розвитку раку. Якщо ж засіб містить аніонні активні речовини, то він може викликати зниження імунітету, а також вражати нирки, серце, печінку і легені. Це ж стосується і поліролів та засобів для миття вікон, які містять нашатирний спирт і призводять до алергічних реакцій, а також захворювань дихальних шляхів. А поліролям приписують навіть участь у вражанні нервової системи.

 Звичайно, це не означає, що якщо ми будемо користуватися побутовою хімією – усі захворіють на рак чи інші страшні хвороби. Але лікарі впевнено радять обмежити застосування будь-яких хімікатів у побуті, не кажучи вже про особисту гігієну. Так, навіть засоби для догляду за тілом та волоссям можуть обернутися їх власникам неприємностями. А все тому, що до складу практично всіх косметичних засобів входять лаурилсульфат та лоретсульфат натрію, які при щоденному застосуванні викликають сухість і подразнення шкіри, а в деяких випадках навіть екзему. До того ж лаурилсульфат має властивість нагромаджуватися в серці, печінці, тканинах очей і мозку.

Окремо слід згадати про алергію, яка останнім часом вражає все більше людей. Причиною збільшення кількості алергіків якраз і є хімізація усього нашого життя, не останню роль в якій відіграють побутові засоби. "На виникнення алергічних реакцій окрім багатьох інших факторів впливає і так звана "нова екологія", тобто побутові фактори, такі як тютюнопаління, застосування поліуретанових сполук та побутова хімія. Шкідливою побутова хімія може бути не лише для алергіків, але й для людей, які мають схильність до алергії. В деяких лікарнях, особливо в дитячих забороняється прати білизну порошками та іншими засобами хімії. Вони кідливі. Хорим теж категорично забороняється прати свої особисті речі і постіль у звичайних пральних порошках, незалежно від того, наскільки вони розрекламовані. Дозволений лише старий бабусин метод – господарське мило, і обов'язково недозодороване. Не можна казати, що всі побутові засоби викликають алергію. Зрештою, не всі люди мають схильність до алергії. Але навіть звичайний косметичний засіб, який одній людині може не завдати жодної шкоди, для іншої може обернутися неприємним подразненням у кращому випадку, чи серйозною алергічною реакцією – у гіршому.

Мудра альтернатива

Частина домогосподарок миють посуд… содою. Пояснення банально просте: сода не впливає на організм людини, не викликає алергічних реакцій. Миття посуду купленими рідинами може погано впливати на здоров'я людей, адже залишки хімії з посуду змиваються не відразу. Це ж стосується і пральних порошків, їх можно використовує лише при пранні в пральній машинці. Для ручного прання – лише господарське мило, як це робили наші бабусі. Альтернатив побутовій хімії є справді достатньо. Для прикладу, посуд можна гарно відмити  содою з сіллю, або ж сумішшю з мила, глини та дрібного піску. Для миття вікон можна використати саморобний розчин з оцту та води (1 ст. ложка на 1 л води), або такий же розчин із додаванням кукурудзяного крохмалю. Вивести жирні плями допоможе 0,25 склянки рідкого мила з 1 ст. л. оцту і 1 л гарячої води.

Харчову соду, окрім як для миття посуду, можна використовувати і для чищення та полірування столового срібла, срібних прикрас, а також алюмінієвих, сталевих, хромових поверхонь. Вона стане у пригоді для чищення та дезодорування холодильника. А також допоможе впоратися із забрудненими килимами й оббивними матеріалами на меблях. Сік лимона допоможе позбутися плям від іржі на посуді. Його також можна використовувати під час миття скла і видалення плям з алюмінію, одягу та порцеляни. Оцет теж чудово очищає плитку, кахель, видаляє накип, воскові плями та плями від різноманітних смол. Також розчин у розрахунку чайна ложка оцту на літр води допоможе вимити скло, не лишаючи розводів.
А от для освіжувачів повітря альтернативою можуть стати натуральні природні масла та есенції, які до того ж полегшують дихання при нежиті та використовуються для профілактики застудних захворювань та загального зміцнення імунітету.

Якщо без "хімії" ніяк

Якщо ж вам важко відмовитися від прогресу, спробуйте принаймні обмежити його негативний вплив на свій організм. Для цього прислухайтеся до низки корисних порад:

1. При користуванні тим чи іншим шкідливим засобом обов'язково одягайте гумові рукавички.

2. Білизну та дитячі речі довго виполіскуйте, і лише під проточною водою.

3. Вибирайте косметичні засоби, що слабо піняться.

4. Після миття посуду та прання змащуйте руки гліцериновим, зволожувальним або відновлювальним кремом.

5. Оптимальним варіантом терміну зберігання для косметики експерти називають півроку. Якщо він довший, то засіб містить багато консервантів і його не варто купувати, або ж можна користуватися лише до півроку.

6. Періодично міняйте засоби.

7. Для зменшення шкідливого впливу краще використовувати засоби, в яких вміст ПАР не перевищує 5%.

8. Старанно виполіскуйте посуд! Намагайтеся не використовувати в побуті засоби, що містять фтор, аміак, ацетон, формальдегід, фенол.

9. Вибираючи косметичні засоби, віддавайте перевагу тим, у яких немає лаурилсульфату та лоретсульфату натрію, і присутні натуральні компоненти.

10. Стежте за тим, щоб посуд з миючими засобами був щільно закритим.

11. Частіше провітрюйте приміщення.

12. Читайте інструкцію перед застосуванням будь-якого засобу!

За ступенем небезпеки для людини засоби побутової хімії можуть бути розділені на чотири групи:

1. Безпечні. На упаковці відсутній застережний напис. Це синтетичні засоби для прання, підсинення, підфарбування, чистки посуду тощо.

2. Відносно безпечні. На упаковці є застережний напис, наприклад, «Берегтися від попадання в очі».

3. Отруйні. На упаковці є напис «Отруйно», «Отрута» тощо.

4. Вогненебезпечні. На упаковці є напис «Вогненебезпечно», «Не розпилювати біля відкритого вогню».

 Крім засобів побутової хімії у будинках, квартирах, на дачах зберігаються та використовуються й інші хімічні речовини: ацетон, бензин, лимонна кислота, скипидар тощо. Усі вони вимагають дуже обережного використання.

Отруєння препаратами побутової хімії. Джерелами забруднення осель можуть бути паласи, лінолеум, синтетичні миючі засоби, різні поліетиленові та полімерні матеріали, що виділяють формальдегід, дибутилфталат, метанол, аміак, бензоломісткі речовини. З повітрям увесь цей набір потрапляє до організму людини, руйнує імунну систему.

До складу миючих речовин різного призначення (наприклад, «Антинакип», «Персоль») входять розчини кислот і лугів. Якщо помилково прийняти їх всередину, неминуче трапиться опік травного тракту, а в деяких випадках і дихальних шляхів.

Плямовивідники також можуть стати причиною дуже тяжких отруєнь. У більшості своїй вони отримують мурашину і щавельну кислоти, що небезпечні не тільки через сильну опікову дію.

Усі лакофарбні препарати містять спиртові сполуки та інші токсичні речовини, що шкідливо впливають насамперед на печінку. При отруєнні аніліновим барвником, кров втрачає здатність транспортувати кисень до органів і тканин, що може призвести до смерті через кисневе голодування організму.

Препарати, які використовуються проти комах, містять диметилфталат, який в організмі перетворюється у метиловий спирт, який, у свою чергу, розкладається на досить токсичні для центральної нервової системи мурашину кислоту та формальдегід.

Тяжкі отруєння викликають широко поширені у побуті кислоти: 80% розчин оцтової кислоти (оцтова есенція), соляна кислота, що міститься у рідині для миття ванн, карболова та щавлева кислоти, що входять до складу засобів для знищення плям іржі. З лугів найбільш небезпечна каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин аміаку).

Всі ці речовини потрібно зберігати окремо від харчових продуктів.

До отрутохімікатів, що використовуються в побуті, належать побутові інсектициди - засоби побутової хімії для боротьби з домашніми та садовими комахами дуже ефективні, методи їх використання нескладні. Але ці препарати отруйні для людини і можуть викликати тяжкі гострі отруєння з потраплянням хлорофосу чи карбофосу у травний тракт чи при вдиханні їхніх парів.

Отрутохімікати з групи фосфорорганічних сполук (карбофос, тио-фос, хлорофос, дихлофос тощо), попадаючи в організм, можуть перетворюватись на ще більш токсичні сполуки. При отруєнні у початковій стадії у постраждалих з’являється збудження, відчуття стиснення у грудях, задишка, спітнілість, підвищується артеріальний тиск. Якщо не вжити необхідних заходів, стан потерпілого погіршується: спостерігається порушення дихання, уповільнення пульсу, смикання м’язів, спазматичний біль у животі. У важких випадках можуть настати втрата свідомості, судороги, утруднення дихання тощо.

Отрутохімікати з групи хлорорганічних сполук (гексахлоран, гентахлор тощо) при попаданні в організм чи на шкіру швидко всмоктуються, накопичуються у жировій тканині, повільно виводяться з організму через шлунково-кишковий тракт. У потерпілого з’являються біль у животі, загальна слабість, підвищення температури, остуда, судороги в ікроножних м’язах.

Засоби, що віднаджують комах і кліщів, у більшості випадків містять диметилфталат. У разі неправильного використання препарату і з надмірним його попаданням в організм може настати важке враження центральної нервової системи.

Перша допомога при побутових отруєннях. За будь-яких отруєнь слід негайно звернутися до лікаря. Але ще до його появи треба надати потерпілому першу допомогу. Головне завдання надання першої допомоги - виведення з організму отруйного продукту або його знешкодження.

Часто ефективним засобом для виведення отрути є промивання шлунку. Потерплому необхідно дати випити кілька склянок води та викликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (2 чайні ложки на склянку води) при отруєнні фосфорорганічними речовинами, а також метиловим спиртом, у воду додають питну соду (1 чайна ложка на склянку води), а при отруєнні отруйними рослинами - перманганат калію (розчин мусить мати слабкий рожевий колір). Необхідно зробити З-4 промивання шлунка, а потім дати потерплому проносне.

У разі отруєння нашатирним спиртом, каустичною содою та препаратами, що містять її, кислотами, оцтовою есенцією, препаратами із сильнодіючих кислот, а також органічними розчинниками, засобами для виведення плям, змивками фарб, потерпілому слід випити 2-3 склянки води. Добре діє розведений у воді розчин яєчних білків (шість білків на 0,5 л води), а також кисіль, желе, рисовий і вівсяний відвари. Молоко рекомендується тільки при отруєнні кислотами чи препаратами, що їх містять.